В умовах дефіциту якісних вод для зрошення грунтів півдня України використовують мінералізовані води другого класу, які призводять до розвитку вторинного солонцевого процесу різної інтенсивності. Для меліорацій вторинно осолонцьованих грунтів застосовується лес в якості природного, екологічно чистого, нетрадиційного кальційвмісного меліоранта. Нанесення 5, 10 та 15 сантиметрового шару лесу на поверхню зрошуваного грунту дозволяє створити стабільно високий кальцієвий баланс, підтримуючий тривалий час концентрацію кальцію вище порогу коагуляції і запобігаючий активному солонцепроявленню при слабкій інтенсивності солонцевого процесу. Це обумовило довготривалий меліоративний ефект, що забезпечив підвищення продуктивності вторинно осолонцьованого грунту і підвищення урожайності сільськогосподарських культур на 19-21%. Економічно ефективно застосовувати відвали лесових порід, розташованих уздовж зрошувальних каналів півдня України, для меліорації вторинно осолонцьованих грунтів і сільськогосподарського використання грунтів, похованих під ними.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси інтерференційних змін у пізньосередньовічній латинській мові інскрипцій з України кінця XVI - початку XVIII ст., які виникли в результаті взаємодії латинської мови з українською і частково польською мовами. Розкрито та проаналізовано зміни структури мови на морфологічному, синтаксичному та лексичному рівнях, а також розглядаються фонетико-орфографічні особливості інскрипцій. Встановлено, що інтерференційні зміни на морфологічному рівні характеризуються звуженням спектру значень таких частин мови, як займенник і дієслово. Подібні зміни в синтаксисі призвели до порушення синтаксичних моделей відмінкової системи українського різновиду пізньосередньовічної латини. Було зафіксовано недотримання співвідношення між категоріальними синтаксичними значеннями суб'єкта і предиката та категоріальними морфологічними значеннями частин мови, якими виражаються головні члени речення. Основний лексичний фонд пізньосередньовічної латини становить лексика класичного періоду. Найістотніші зміни простежуються в тематичній групі соціально-політичної лексики, в смисловій структурі якої відбувається перерозподіл і спеціалізація значень відповідно до комунікативних потреб і вербалізації нових явищ і понять.

  Скачати повний текст

Визначено роль мікроорганізмів у забезпеченні гомеостазу техногенно порушених екосистем Верхнього Потисся. Показано, що за умов масштабного поліелементного забруднення, типового для досліджених територій України й Угорщини, важкі метали інтенсивно мігрують в ланцюгу живлення, взаємозалежно нагромаджуються у тканинах вищих рослин і зумовлюють незворотні зміни мікробних угруповань грунту та води. Відзначено, що головною негативною відмінністю новосформованих ценозів є збільшений у них вміст умовно-патогенних бактерій. Для біоіндикації поліелементного забруднення грунту іонами важких металів запропоновано використовувати штам Acinetobacter spp., для деструкції тіоціанатів - сапрофітні бактерії роду Klebsiella, а для очистки промислових стічних вод від фенолів - штам AF01 (IMB B-7102) Aeromonas hydrophila разом з клиноптилолітовою матрицею. На клітинно-молекулярному рівні вивчено основні механізми взаємодії коменсальних бактерій з організмом господаря. Показано можливість специфічної активації B1 клітин через їх B клітинний рецептор (BCR) T-незалежним антигеном типу 1 - бактеріальним фосфорилхоліном H. influenzae - і залежність проникності слизових оболонок організму від структурних особливостей бактерій-коменсалів. Доведено участь секреторного IgAs, аутокринного фактора росту Reg III beta "/" gama та поверхневого білка SP-D у підтриманні гомеостазу слизових поверхонь організму. До клітинних факторів, які регулюють гомеостаз слизових оболонок організму господаря, належать інтраепітальні нормальні кілери кишечнику (особливо тонкого) та бронхолегеневі й альвеолярні макрофаги. Визначено основні профілі продукованих про- та протизапальних цитокінів на рівні експресії регуляторних генів дендритними клітинами периферійної крові людини шляхом специфічної активації in vitro цих клітин різними бактеріальними антигенами. Зареєстровано та впроваджено у ветеринарну практику новий біопрепарат - моноспорин-ПК. Доведено протективну, економічну й екологічну ефективність його застосування у тваринництві. Обгрунтовано доцільність використання відібраних представників коменсальної та нормальної мікрофлори організму людини як основи нових бактеріальних препаратів вибіркової дії щодо певних умовно-патогенних бактерій - збудників опортуністичних інфекцій.

  Скачати повний текст